Стійкість, надійність і довговічність будь-якого захисного, функціонального або декоративного покриття, нанесеного методом металізації, багато в чому залежить від якості попередньої підготовки поверхні. Недбалість у проведенні підготовчих робіт може призвести до суттєвого погіршення характеристик – починаючи від невисокого терміну служби та до повної невідповідності отриманих властивостей покриття необхідним.
Отримання якісних покриттів можливе лише за суворого дотримання стандартів та технічних умов, що передбачають технологію підготовки металевих поверхонь до газотермічного напилення.
Технологія та етапи підготовки поверхонь до ГТН
Для якісного та надійного зчеплення металізаційного покриття з матеріалом основи під час підготовки деталі-підкладки до газотермічного напилення слід виконати такі дії:
- зробити ретельне механічне очищення;
- знежирити поверхню;
- забезпечити необхідну шорсткість матеріалу-основи.
Попередня Підготовка поверхонь, призначених для металізації, починається з очищення зони напилення від забруднень. Необхідно повністю видалити іржу, окалину та всі види забруднюючих речовин (пил, залишки лакофарбових покриттів, сліди ПММ та консистентного мастила, жирові плями та плівки, смолисті відкладення, нагар, оксиди, солі тощо), оскільки їх наявність впливає на якість одержуваних покриттів. Розмір зони спецобробки повинен бути більшим, ніж зона металізації, на 5-20 мм, щоб унеможливити перенесення забруднень з неочищених ділянок на вже підготовлені до ГТН поверхні.
Очищення та миття виконують будь-якими доступними методами, що забезпечують ретельне видалення забруднень та речовин, які можуть зменшити міцність зчеплення металізованого покриття з матеріалом-основою.
Для цього можна використовувати:
- очищення скребками та металевими щітками;
- обтирання;
- промивання у розчинниках;
- обдування струменем стисненого повітря і т.п.
Окремі вироби слід нагрівати до високих. температур (200-300 ºС) для повного видалення залишків мастил і мастил із пор матеріалу. Цю операцію, залежно від розмірів деталей та місця виконання робіт, виконують у нагрівальних шафах або за допомогою паяльних ламп та пальників.
Після завершення очищення деталі ретельно знежирюються за допомогою органічних розчинників. Для цього можна використовувати бензини, ацетон, гас, хлористі вуглеводні, миючі речовини, лужні розчини та ін. Необхідно запобігти контакту вже знежирених поверхонь з маслами та водою: не чіпати їх руками, використовувати для їх транспортування рукавиці, знежирений інструмент або спеціальну упаковку.
Піскоструминна обробка – технологія очищення та обробки поверхонь за допомогою дрібних частинок абразивних матеріалів. Абразивні частинки, прискорені потоком стисненого повітря, ударяючись про металеві вироби:
- очищають їх від іржі;
- створюють насічку;
- надають необхідної шорсткості;
- зміцнюють поверхневий шар матеріалу.
Результат піскоструминний обробки – матова поверхня з помітною на око шорсткістю без слідів іржі або забруднень.
Економічне обґрунтування доцільності застосування струминно-абразивної обробки пояснюється невисокою собівартістю робіт (завдяки доступним цінам на обладнання та матеріали), високою продуктивністю даної технології, можливістю обробки поверхонь та деталей не тільки в цеху чи спеціальних камерах, а й у полі. Особливо цей спосіб виправдовує себе при обробці виробів великих розмірів чи складної конфігурації.
Нормативна база
Державні та міжнародні стандарти докладно описують технології попередньої підготовки поверхонь до нанесення покриттів взагалі та до металізації – зокрема.
Серед найважливіших слід зазначити:
- ГОСТ 9.304-87 Покриття газотермічні. Загальні вимоги та методи контролю»;
- ГОСТ 29302-89 «Покриття газотермічні захисні із цинку та алюмінію»;
- ГОСТ 28844-90 «Покриття газотермічні зміцнювальні та відновлювальні».
Якість очищення при піскоструминній обробці регламентується ГОСТ 9.402-2004 та міжнародними стандартами ISO 8501, ISO 8504-2, кількість солей та пилу – ISO 8502-3, шорсткість – ISO 8503-1 та ГОСТ 2789-73.
«Метализатор» – професійний підхід до ГТН та підготовки поверхонь.